Пільгові кредити для малого бізнесу — умови

56

Пільгові кредити малому бізнесу – це те, про що постійно думають початківці ділки. Якщо прикинути, які клієнти банків значаться як самі ненаЕкшн ні і ризикові (ризик для банку), то назвати можна 2 категорії – це пенсіонери та представники малого бізнесу.

З першою категорією все досить очевидно. А підприємці з сектора малого бізнесу не улюблені банками за більш складним, комплексним причин. З одного боку, бізнес здатний приносити дохід, набагато перевищує зарплату середньостатистичного класичного позичальника.

Але з іншого боку основною гарантією повернення фінансів виступають прибутковість, ліквідність і перспективність бізнесу. Дохід підприємця – це прибуток, а не зарплата (як у найманого фахівця). Малий бізнес в Росії, особливо останні 3 роки, горить, як сухі дрова.

Сировинна спрямованість російської економіки і її кон’юнктура, залежність від нафтових цін та інфляція рубля призводять до того, що багато підприємств стають збитковими. А там недалеко і до банкрутства. Але банкрут не в змозі розраховуватися з кредитором.

Тому навіть при ретельному аналізі як самого підприємства, так і сектора, в якому воно функціонує, вельми складно передбачити його положення через кілька років. А більшість кредитів для відкриття малого бізнесу і береться на строк від 2 до 5 років. Бізнесу, який вже якийсь час працює, і причому успішно, легше.

Там бенефіціар наочно бачить результати роботи підприємця, конкретну прибуток. Куди складніше початківцям клієнтам, чий бізнес тільки-но запрацював або взагалі ще поки знаходиться на стадії бізнес-плану. Допомогу «бізнесу з нуля» – це окрема тема.

Варіанти підтримки малого бізнесу з боку держави

 

А тут варто розповісти про те, як державні структури намагаються утримувати на плаву тих адептів малого бізнесу, хто вже пропрацював на ринку 1-2-3 року, але через системної кризи почав «іти на дно». Варіантів державної допомоги може бути кілька:

  • погашення частини річних відсотків по кредиту за рахунок коштів з державних фондів (варіант рефінансування);
  • видача відносно невеликих грошових сум в якості «безоплатного державного кредиту», а простіше кажучи, видача грошей без зобов’язань віддачі або процентної сплати. Але виявляється така допомога далеко не всім, не завжди і в дуже обмеженому розмірі (не більше 300 тис. рублів, що для багатьох бізнес-моделей є мізер);
  • допомога, що відноситься до повноцінного державного кредитування на вигідних умовах – низька для Росії процентна ставка (від 14% річних), широкий діапазон кредитного ліміту (від 150 тис. до 150 млн рублів) і тривалий період позики (до 5-6 років);
  • порука державних фондів підтримки підприємництва, що дозволяє брати кредит без застави (може покривати до 90% вартості гіпотетичного застави). Однак дана послуга не безкоштовна, фондам доведеться виплатити певний відсоток в якості оплати;
  • але є ще одна програма, що дозволяє розрахуватися з фондами-поручителями знову-таки за рахунок коштів державного бюджету, – лізинг за участю державних структур, що дозволяє молодому малому бізнесу придбати всі необхідні інвестиційні, виробничі потужності – нерухомість, технічне оснащення, інтелектуальні продукти (програмне забезпечення), людські ресурси у вигляді висококласних фахівців.

Вимоги до бізнесу для отримання допомоги

Кожен з цих пунктів варто розглянути окремо. Але насамперед треба зазначити, що для отримання державної допомоги будь-якого виду підприємство повинно відповідати ряду загальних вимог:

  • підприємець не повинен мати жодних бюджетних боргів ні по заробітній платі працівникам, ні за податковими відрахуваннями, ні за раніше взятими державних кредитах, ні по сплаті обов’язкових страховок;
  • бізнес задіяний в секторі, який не відноситься до видобутку корисних копалин, мережевого маркетингу, торгівлі як такої, страховий і кредитній сфері, грального бізнесу, виробництва та/або перепродажу товарів, що підпадають під акцизи;
  • загальний штат співробітників не повинен бути більше 250 осіб;
  • середній показник загального річного доходу підприємства не повинен перевищувати позначку в 1 млрд рублів (вираховується як середнє арифметичне, якщо бізнесу вже кілька років, і приблизно прикидається, якщо бізнес існує менше 2 років);
  • бізнес не вдавався до будь-якої допомоги від державних структур останні 12 місяців;
  • якщо мова йде про допомогу в погашенні недержавних кредитів, то такий кредит вже повинен бути взяти, і позичальник вже повинен розрахуватися за нього мінімум на 10%. Якщо підприємець ще тільки планує взяти позику, але заздалегідь просить державу допомогти, то єдиним варіантом буде безоплатне отримання від держави невеликої суми грошей, але заздалегідь рефінансувати кредит ніхто не стане;
  • бізнес, що перебуває на межі банкрутства, розглядається як безнаЕкшн ний варіант, на який не варто переводити бюджет, тому потенційним банкрутам також не слід чекати допомоги;
  • нарешті, будь-яка фінансова допомога від держави повинна бути дуже вузько і максимально строго цільовий – так, кошти держ. кредиту або матеріальної допомоги все до копійки повинні йти тільки на великі інвестиції в бізнес, його докорінну модернізацію та розширення покупку нових виробничих площ, науково-технічне переоснащення, підвищення кваліфікації кадрів та інше. Закупити автопарк, поповнити обігові кошти, а тим більше витратити ці гроші на облаштування власного робочого місця ПІДПРИЄМЕЦЬ не має права.

Часткова оплата кредитних відсотків

Державне рефінансування, зЕкшн снюване через Центральний банк, є одним з найпоширеніших варіантів підтримки малого бізнесу. На початок 2017 року його ставка – 10%. Причому виплачуються не всі відсотки, а тільки:

  • третина для тих підприємців, які взяли кредит на строк до 2 років;
  • половина, якщо потрібно допомогти в погашенні кредитної позики, взятого на строк від 2 до 3 років;
  • дві третини, якщо період кредитування становить більше 3 років.

Варто пояснити на прикладі. Припустимо, ПІДПРИЄМЕЦЬ узяв кредит в 1 млн рублів на 30 місяців. Звернувшись в Департамент розвитку підприємництва та Фонд підтримки підприємництва, отримав добро на рефінансування. Від 1 млн рублів 10% — це 100 тис. рублів. Отже, на погашення процентної переплати даний ПІДПРИЄМЕЦЬ може отримати 50 тис. рублів від держави.

Якщо процентна ставка, скажімо, 25%, то загальна сума річних відсотків становитиме 250 тис. рублів. І виходить, що п’яту частину цієї суми за ІП погасить держава. Треба підкреслити, що мова йде саме про річних відсотках, а не про тіло кредиту.

Безоплатна мала матеріальна підтримка

Внески, що зменшують тіло позики, підприємець вносить сам у будь-якому випадку. Багатьом така допомога здасться мізерною в масштабах проблем бізнесу, але отримати її значно простіше, ніж безоплатну одноразову виплату до 300 тис. рублів або вигідний державну позику.

Вкрай рідко, коли юридична особа отримує на розвиток свого бізнесу суми в кілька сотень тисяч рублів просто так, задарма (нехай і на суворо цільові потреби). Зазвичай допомога точно так само знаходиться в межах 50-100 тис. рублів. Але і для вигідного державного кредиту малому бізнесу умови досить суворі.

Щоб скористатися цими благами, підприємство повинно ставитися до того сектору економіки, який в даний момент форсується політикою держави. До таких належать:

  • виробництво вітчизняної матеріальної та інтелектуальної продукції;
  • будівництво, капітальні ремонти будівель, компанії з надання комунальних послуг;
  • фірми, що займаються діяльністю, тісно пов’язаної з наукою (фармацевтика, IT-технології, робототехніка тощо);
  • медицина та соціальна сфера діяльності.

Фірми, що підпадають під будь-яку з перерахованих категорій, обслуговуються державою, так би мовити, «поза чергою». Безоплатна виплата не може стати по-справжньому відчутною допомогою. А от повноцінний кредит малому бізнесу від держави – так.

Особливості державних кредитів і поручительство фондів

 

Головна його перевага – низька для РФ процентна ставка, мінімум якої – 14%. Правда, багато фахівці підтримують своїх зарубіжних колег на думці, що навіть така ставка є вбивчою для малого бізнесу. За кордоном взагалі прийнято правило, що ставка за кредитом більше 10% гарантовано знищить будь-яку модель малого бізнесу.

Однак звичайні ставки російських банків для підприємців взагалі ахові – 25%-30%-35%, а іноді навіть більше. Щоб отримати державний кредит, позичальник також доведеться надати банку заставу. І розмір позики буде дорівнювати десь 70-75% від ринкової вартості застави. Як застава тут виступають об’єкти самого бізнесу:

  • сировинна база підприємства і товари на будь-якому етапі виробництва;
  • договору про співпрацю з іншими підприємствами (як документи, що гарантують майбутню прибуток);
  • автопарк підприємства;
  • всі площі, що знаходяться в розпорядженні підприємця;
  • технологічні засоби виробництва (технічне та комп’ютерне забезпечення).

Але може статися, що об’єкти бізнесу ще знаходяться в обтяження, т. к. куплені в кредит. Або підприємець в маленькому підприємстві не може закласти їх. Тоді виручити можуть гарантії від Фонду підтримки підприємництва. Такий фонд виступає тут як поручитель.

Його поручительство може охопити до 90% вартості застави. Але, як вже говорилося, подібна послуга не безкоштовна. Чим більше розмір кредиту і чим вище «заставний охоплення» фонду-поручителя, тим вище відсоток оплати послуг цього фонду. Оплата варіюється від 1,2% до 3,2% річних.

Відсотки обчислюються від тієї суми, яку покривають гарантії поручителя. Не слід забувати, що не кожен банк співпрацює з Фондом підтримки підприємництва. Необхідно заздалегідь перевіряти це. Сам процес укладення договору з учасниками 3 (позичальник, банк і фонд) майже нічим не відрізняється від звичайного.

При позитивному рішенні банк без участі позичальника сповіщає фонду, щоб отримати задокументовані гарантії. А після отримання грошових коштів позичальник відразу ж перераховує фонду винагороду за надану послугу. І навіть ці гроші є шанс повернути, оскільки існує програма, за якою від держави виплачується одноразова і одноразова субсидія.

Розмір даної виплати може становити до 90% тієї суми, що була перерахована на користь поручителя. Ну і безперечною допомогою для початківця підприємства виявляється лізинг. З допомогою подібних програм клієнт може почати «бізнес в борг», тобто всі об’єкти бізнесу будуть придбані в кредит або орендовані.

МФО як «остання соломинка»

 

Однак у випадку прибутковості підприємства більша частина цих об’єктів поступово перейде у власність юридичної особи. Наостанок окремо варто сказати про мікрофінансових організаціях. Це, що називається, останній, аварійний варіант, коли «пан або пропав». Коли підприємству загрожує банкрутство, терміново потрібні якісь гроші з боку, а державна допомога або недоступна, або неприйнятно повільна. Чому аварійний варіант? Вся справа в страхітливих відсотках, які встановлюють МФО – від 0,5% до 2% в день від взятої суми.

При досить великих сумах (від 100 тис. рублів) на відносно тривалий термін (наприклад, рік) переплата буде така, що підприємству знову може почати загрожувати банкрутство. Наприклад, при ставці в 1% щодня за кредит в 100 тис. рублів за 300 днів доведеться віддати 400 тис. рублів, тобто в 4 рази більше, ніж було взято! Іноді буває, що МФО входить в державний реєстр.

Тоді умови кредитування будуть на порядок більш щадні. Але таких МФО дуже мало.

Дана стаття написана як ознайомчий матеріал для всіх тих, кого цікавлять реалії малого бізнесу в Росії і варіанти, які пропонує держава для продовження життя малому бізнесу.