Анджела П. Харріс протягом десятиліть документує, як американське право не змогло захистити чорношкірих та жінок-громадянок. Її бібліографія — це зібрання абстрактних теорій. Це архів спротиву. Книги простежують чітку лінію від Громадянської війни через епоху руху за громадянські права до сучасної боротьби за справедливість і рівність.
Читачі, які прагнуть зрозуміти, як системна упередженість функціонує в судах та законодавстві, знайдуть ці роботи вкрай важливими. Акцент робиться на структурному расизмі та сексизмі, а не на індивідуальних забобонах.
Конституційний расизм та правова історія
Основа аргументації Харріс з’являється рано. Книгу «Black Resistance/White Law: A History of Constitutional Racism in America» було розпочато 1971 року й розширено 1994 року. У ній досліджується те, як тлумачення Конституції використовувалося підтримки білого домінування.
Ця тема продовжується у книзі «Long Memory: The Black Experience in America» (1982). У тексті досліджується те, як історична травма впливає сучасні правові результати.
Гендер, догляд за дітьми та правосуддя
Харріс пов’язує гендерну політику із правовими структурами. Книга “The Politics of Parenthood: Child Care, Women’s Rights, and the Myth of the Good Mother” (1993) заперечує державне визначення материнського обов’язку.
Зв’язок між расою і гендером стає очевидним у книзі “The Pig Farmer’s Daughter and Other Tales of American Justice” (1999). Ця книга охоплює епізоди расизму та сексизму в судах з 1865 року до теперішнього часу. Вона показує, як правові прецеденти часто зміцнювали соціальні ієрархії.
Репарації та цивільні права
Боротьба за економічну справедливість є центральною у книзі «My Face Is Black Is True: Callie House and the Struggle for Ex-Slave Reparations» (2005). Харріс докладно описує зусилля щодо отримання компенсації для рабів та їх нащадків.
Книга «And Justice for All: United States Commission on Civil Rights and Continuing Struggle for Freedom in America» (2009) досліджує роль федерального нагляду. У ній оцінюється, чи урядові комісії просувають цивільні права насправді або лише керують громадським сприйняттям.
Прогресивні рухи та сучасна спадщина
Останні роботи стосуються сучасного опору. Книга «History Teaches Us to Resist: Незабутні переслідування в виконанні Challenging Times» (2018) аналізує успішні кампанії проти нерівності.
Найновіша публікація, “Slavery After Slavery: Revealing the Legacy of Forced Child Apprenticeships on Black Families, з Emancipation to the Present” (2024), розкриває маловідомий розділ експлуатації. У ній відстежується те, як примусове дитяче навчання ремеслам зберігалося довгий час після емансипації.
Ці книги формують зв’язне утвердження. Право не просто не змогло зупинити дискримінацію. Воно часто її заохочувало. Робота Харріс надає докази.
