Прострочення по кредиту – тепер це словосполучення стало для Росії мало не національною прикметою. Минаючи докладні статистичні дослідження, можна з упевненістю сказати, що кожен другий неповнолітній мешканець РФ брав банківський кредит.
І кожен третій клієнт потрапляв у ситуацію, коли вносити щомісячний платіж ставало неможливо. Можна провести соціологічне міні-дослідження, питаючи у перехожих на вулиці, чи траплялося їм бувати у статусі боржника банку. Важко уявити, наскільки кількість позитивних відповідей буде перевершувати кількість негативних.
Прострочення по кредиту – це свідчення глибокої системної кризи, у якій наша країна перебуває вже не перший рік. Свідоцтво штучності і нерозвиненість російської кредитної системи. У західних країнах кредит історично став необхідною частиною економічного розвитку. У Росії ж він спочатку виник як політичне явище.
Причини поширеності кредитних проблем серед населення РФ
Але не варто тут вдаватися в соціологію та політологію, а варто визначити основні причини, що сприяють тому, що клієнти виявляються не в силах платити щомісячні внески по кредиту:
- непередбачувана і хитка ситуація на ринку праці, коли в тебе є робота, а завтра тебе скоротять, що призведе до неможливості розраховуватися з банком;
- тяжкі соціальні та екологічні умови, які сприяють погіршенню здоров’я, появи серйозних травм і хвороб, нерідко призводять до інвалідності, виникнення необхідності придбання дорогих ліків;
- кошмарні за західними мірками річні процентні ставки (у середньому) – 17% для іпотеки, 25% для споживчого кредиту та автокредиту, 30% для кредиту малому бізнесу;
- важка економічна криза, пов’язаний з санкціями 2014 року, призвів до ураганної інфляції, і в підсумку зарплати більшості клієнтів знецінилися на третину, а то й наполовину. Перед багатьма почав вставати очевидний вибір – купити продуктів або заплатити кредит;
- недобросовісна політика деяких банківських організацій, вводять приховані відсотки та інший «дрібний шрифт» в договорах, навмисна недостатня інформованість клієнтури;
- безвідповідальне ставлення до кредитних договорів самих позичальників, коли люди беруть кредит, щоб придбати бажане «тут і зараз», не замислюючись всерйоз про тягар виплат, а простроченням платежу по кредиту-їх не налякати.
В результаті позичальник перетворюється в боржника за кредитом. Статус боржника клієнту присвоюється після того, як в призначений для внесення чергового внеску день (зазвичай, кінець місяця) система банку не виявляє позитивного зміни кредитного рахунку клієнта. Але боржник боржникові ворог – як з причин, так і по термінах боргу.
Перелік можливих санкцій з боку банку
Банк, як кредитор і бенефіціаром, несе витрати з-за припинення клієнтських виплат, може і буде застосовувати наступний набір санкцій (на підставі статті 330 ЦК РФ):
- мінімальні фіксовані штрафні додаткові нарахування;
- штрафні відсотки, «капаючі» кожен день від моменту прострочення;
- більш великі фіксовані штрафні нарахування;
- динамічні штрафні відсотки (проценти на проценти), з-за яких загальна сума щоденних штрафних нарахувань буде постійно зростати;
- постійні дзвінки на домашній і робочий телефони, інформування керівництва на роботі про борг за кредитом, регулярні СМС-повідомлення з вимогою погасити заборгованість, регулярні аналогічні повідомлення на e-mail, причому діставати таким чином банк буде з раннього ранку. Можливі аналогічні «репресії» по відношенню до родичів та близьких клієнта, причому для тих, хто був поручителем/созаемщиком в операції по кредиту, такі заходи цілком законні. В інших випадках банк-кредитор не має ніякого права якось стосуватися близьких боржника;
- перепродаж кредитних прав колекторам, хоча за законом банку не дозволяється так надходити з-за юридично розмитого та напівкримінального статусу самих колекторів. Колектори використовують незаконні, протиправні й аморальні методи впливу на боржників – психологічний тиск, псування майна, погрози, а в деяких випадках відзначали навіть фізичне насильство. Боржник має повне право звертатися в поліцію при зіткненні з колекторами;
- набагато поширеніший інша крайня міра – подача позову в судові інстанції, причому 90% всіх подібних справ суд розглядає в заочному порядку, без участі відповідача, з вирішенням питання на користь банку. В результаті боржник несе адміністративну відповідальність, справа передається судовим приставам, а ті заарештовують всі наявні рахунки боржника (банківські картки), виносять постанову про щомісячні відрахування із зарплати/пенсії, конфіскують майно боржника (машина, дорога техніка, коштовності), якщо є запас житлоплощі на людину, можуть змусити поміняти квартиру на більш маленьку і дешеву, а грошову різницю заберуть. При великих кредитах з підозрою на шахрайство позичальник ризикує потрапити вже не адміністративну, а кримінальну відповідальність (стаття 159 КК РФ).
Особливість штрафних відсотків
Зрозуміло, що всі ці санкції обрушуються на клієнта не одразу, а поетапно. У міру збільшення строків і розмірів боргу. Але попередньо варто докладніше розглянути тему штрафних відсотків. Особливість прострочення платежу за кредитом в тому, що у кожного банку своя політика, що відрізняється тією чи іншою мірою «лють».
Буває, що відсотки за несплату платежу за кредитом у строк перекривають в кілька разів річну процентну ставку. Одна з багатьох прогалин російського банківського законодавства полягає в тому, що не визначено верхній поріг розміру штрафних відсотків, коли має місце прострочення за кредитом.
Але зате визначено нижній. Це ставка рефінансування ЦБ, яку 1 січня 2016 року прирівняли до ключової ставки ЦБ. В принципі, ці поняття схожі, тільки ключова ставка визначає мінімальний рівень. А саме рівень процентної ставки, по якій ЦБ кредитує всі інші банки Росії.
Плюс точно такий же відсоток встановлюється і в зворотному кредитування, коли банки відкривають депозити в ЦБ. На сьогоднішній день ключова ставка дорівнює 10%. Це і є нижній поріг штрафних відсотків. От тільки далеко не кожен банк дотримується нижнього порогу. Необхідно зазначити, що сума штрафу, пені визначається трьома факторами:
- політика банку;
- розмір кредиту (чим більше позику, тим жорсткіше покарання за прострочення);
- період заборгованості (чим довше клієнт тягне з оплатою, тим глибше заривається в боргову яму).
Зв’язок термінів боргу та Екшн банку
Як буде діяти банку, якщо виявить, що покладені виплати по кредиту перестали приходити? В першу чергу, все залежить від термінів. За цим критерієм і варто розглянути послідовність:
Чи можна не платити зовсім на законних підставах
А тепер головний і найважливіший питання всієї теми – що ж все-таки робити клієнтові, який потрапив у таку халепу? Насправді в російській системі кредитування варіантів може бути два: або не платити кредит на законних підставах, або платити кредит на 110% по повній програмі.
Проблема в тому, що в західній системі кредитування надзвичайно розвинені половинчасті заходи, коли клієнта, який хоч скільки-то, але платить, банк всіляко підтримує і заохочує. Не дивно, враховуючи особливість західного кредиту, згадану в самому початку статті.
Але в Росії інші банки вимагають від клієнта непосильних умов. Наприклад, відразу повністю розрахуватися по штрафних нарахувань з одночасною сплатою щомісячного внеску. Багато позичальників намагаються вносити хоч якісь суми, але швидкість зростання пені випереджає швидкість її погашення.
У результаті банк продовжує дзвонити, попереджати, погрожувати судом. В таких обставинах просто опускаються руки, і формується логічне запитання: «А на біса я надривався, якщо все одно банк-кредитор цього не оцінить і в кінці кінців подасть в суд?».
Якщо одержувач кредиту твердо вирішив не платити зовсім, то єдиною його законної опорою стане строк позовної давності становить 3 роки. Суть в тому, що якщо з моменту останнього контакту з клієнтом банку минуло 3 роки і більше, кредитна заборгованість анулюється. Позичальник після цього вже нічого не винен банку за кредитом.
Біда в тому, що як завжди тут є одне велике «але». Контактом з банком вважається не тільки особисте відвідування офісу банку або хоча б телефонна розмова, але і письмові повідомлення від кредитора, що розсилаються поштою. Звичайно, не можна довести, що клієнт Екшн сно отримав і прочитав лист, але суд на такій дрібниці, як правило, і не зупиняється.
Лист було надіслано, значить, контакт з банком був. Навіть якщо сам кредит був узятий років п’ять тому. Більш менш придатним варіантом є зміна місця проживання зі зміною прописки. Переїхати, змінити сім-карту, не з’являтися у відділеннях кредитної установи, не «світитися» в соцмережах (це важливо!), і може, закон про термін давності спрацює.
Але і тут суд цілком здатний стати на бік банку на підставі того, що відповідач не повідомив кредитора про зміну прописки, хоча за договором зобов’язаний повідомляти про такі речі. Інша законна, але ще більш безнаЕкшн на лазівка для боржників – це закон про банкрутство фізичних осіб, набрав чинності 1 липня 2015 року.
Однак по своїй реальній силі він нагадує Маніфест про скасування кріпосного права. Справа в тому, що для визнання фізичної особи банкрутом треба, щоб:
- розмір кредиту був мінімум 500 тис. рублів;
- судовий позов, початківець процедуру визнання боржника банкрутом, повинен подаватися самим кредитором, тобто банком, якому в 99 випадках з 100 такий поворот справ жодного разу не вигідний.
Є ще пара моментів, але зазначені вище є ключовими. Користі для позичальників від цього закону ще менше, ніж від закону про термін давності. Чи є ще якийсь вихід?
Варіанти обопільною домовленістю між боржником і кредитором
В принципі, якщо проблема з оплатою кредиту виникла з Екшн сно поважної причини (закриття підприємства, скорочення штатів, важка хвороба самого позичальника або його близького), тоді банк може піти назустріч.
В таких обставинах важливо не зволікати і не відкладати, а якомога швидше вийти на зв’язок з банком, який видав кредит. Які можуть бути варіанти поблажок? Їх декілька:
Але при поважної причини спробувати варто. Важливо грамотно написати заяву, вказавши в шапці свої паспортні дані та основні дані кредитора. Після чого детально описати причину прострочення. Корисно буде самому запропонувати рішення проблеми з підрахунками і розрахунками, щоб було наочно і доказово.
І найголовніше – до заяви необхідно додати документи, що підтверджують причини збою в платежах. Наприклад, завірену роботодавцем довідку про звільнення, що трапилося не з волі працівника. Або довідку від лікаря з клініки, якщо мала місце хвороба.
Заяву з усією документацією потрібно робити в 2 примірниках. Взагалі, ймовірність того, що банк хоч трохи, але піде назустріч, не так мала. Дана стаття писалася з практичним ухилом. З метою хоча б частково допомогти людям, які опинилися у непростій ситуації боргу за кредитом.